Photo – A significant electricity shortage persists in Kyiv and the surrounding region, where emergency outages remain in place because of strain on the power system. Authorities said a return to predictable hourly outage schedules will be possible only after the situation stabilizes.

Фото – У Києві та прилеглому регіоні продовжується значний дефіцит електроенергії, де через навантаження на енергомережу залишаються аварійні відключення. Влада заявила, що повернення до передбачуваного графіку погодинних відключень буде можливе лише після стабілізації ситуації.

***

Letter Sent to Maxim & Alena, With No Response, So Unlike Them in the “Normal” Times of this War

Лист надіслано Максиму та Алені, але відповіді немає, що так нехарактерно для них у «звичайні» часи цієї війни

***

First Words – Перші слова

On January 19, about two weeks ago, I sent Maxim and Alena the letter below, but I have not received a response from them as I usually do. Under “normal” circumstances, I would not be overly agitated or anxious, and in the broader context, I am not now, but as I came to realize that the most “obvious” reason that they have not communicated – “obvious”, like “normal”, not terms of relief, but only of clarity and understanding – is because they live in Kyiv, a city under constant assault and siege by Russian missiles and drones designed to destroy the city’s electrical and heating systems, and thus Maxim and Alena do not have electricity or heat nor the means to communicate, let alone the time to respond, being burdened with the task of self-surviving, and caring for their church members and neighbors, in these extremely difficult times for Kyiv and Ukraine during the crippling cold of a now deadly winter.

19 січня, близько двох тижнів тому, я надіслав Максимові та Алені листа нижче, але не отримав від них відповіді, як зазвичай. За «звичайних» обставин я б не був надмірно схвильований або занепокоєний, і в ширшому контексті зараз я таким не є, але коли я усвідомив, що найбільш «очевидною» причиною, через яку вони не спілкуються — «очевидною», як і «звичайною», не у сенсі полегшення, а лише для ясності та розуміння — є те, що вони живуть у Києві, місті, яке зазнає постійних нападів і блокад російськими ракетами та дронами, створеними для знищення електро- та тепломереж міста, і тому в Максима та Алени немає електроенергії чи тепла, ані засобів для комунікації, не кажучи вже про час на відповідь, адже вони обтяжені завданням виживати самостійно та піклуватися про членів своєї церкви та сусідів у ці надзвичайно складні часи для Києва та України під час руйнівного холоду нинішньої смертельно небезпечної зими.

So now I have determined, without words from them, to post my letter of January 19 – which contains my concerns and emotional responses to the brutal effects of this ongoing war upon them, now nearing the end of its fourth year, a war that Ukraine did not desire nor instigate – deciding this is the best way possible under the circumstances, to give voice to what their inability to communicate means to me, and words to the depths of what I feel for them and their lives.

Отже, тепер я вирішив, без слів від них, опублікувати свій лист від 19 січня – в якому викладені мої занепокоєння та емоційні реакції на жорстокі наслідки цієї війни для них, яка зараз наближається до кінця свого четвертого року, війни, якої Україна не бажала і не розв’язувала – вирішивши, що це найкращий спосіб у цих обставинах висловити, що для мене означає їхня нездатність спілкуватися, і слова для того, що я відчуваю до них і їхніх життів глибоко всередині.

When I hear from Maxim and Alena, I will again post with their words.

Коли я почую від Максима та Олени, я знову запропоную їхні слова.

Below is the letter I sent.

Нижче наведено лист, який я надіслав.

***

From: Chris

To: Maxim, Alena

Mon, Jan 19 at 12:29 AM – Пн,19 січня о 00:29

Maxim, Alena,

We see daily on the news the drone and missile attacks on Kyiv and Ukraine. The news shows parts of Kyiv without electricity and dark. On my weather app I also see each day how cold it is in Kyiv now that winter has set in, extensive cold that I have never experienced. And there is still the loss of life, including children, in these attacks.  

Щодня ми бачимо в новинах атаки дронів і ракет на Київ та Україну. Новини показують частини Києва без електрики, у темряві. У моєму додатку погоди я також щодня бачу, як холодно в Києві тепер, коли настала зима, екстремальний холод, якого я ніколи раніше не відчував. І досі є втрати життя, включно з дітьми, внаслідок цих атак.

The news sources here that truthfully report the news also report on the Ukrainian drone strikes on the military installations and infrastructure, oil fields, and also on Moscow which now appears to be turning the tide of war to Ukraine. The news also reports the increased support of the EU nations for Ukraine. I think everyone realizes how great the president’s betrayal of Ukraine actually is now.

Новинні джерела тут, які правдиво повідомляють новини, також висвітлюють удари українських дронів по військових об’єктах та інфраструктурі, нафтових родовищах, а також по Москві, що тепер, здається, змінює хід війни на користь України. Новини також повідомляють про зростаючу підтримку України з боку країн ЄС. Думаю, всі тепер усвідомлюють, якою сильною є зрада президента щодо України.

And also, the attack upon Venezuela is very unpopular here, and also now the president’s multiple threats to militarily take over Greenland and increase tariffs on any EU country opposing his moves against Greenland has provoked a strong response from the EU …

А ще напад на Венесуелу тут дуже непопулярний, а також численні погрози президента військовим чином захопити Гренландію та підвищити тарифи на будь-яку країну ЄС, яка виступить проти його дій проти Гренландії, викликали сильну реакцію з боку ЄС …

He is also now seriously threatening to send the military into Minneapolis where there are strong protests against the masked ICE agents in the city because of the shooting and killing of civilians. This is a very serious situation which unfortunately I don’t think all Americans actually understand what is happening. 

Він також зараз серйозно погрожує надіслати військових до Міннеаполіса, де відбуваються сильні протести проти замаскованих агентів ICE у місті через стрілянину та вбивство мирних жителів. Це дуже серйозна ситуація, яку, на жаль, не всі американці насправді розуміють.

So please continue praying for the Lord’s mercy upon our country and the many Americans who protest and do what they can to turn the tide of evil and injustice from our land. I have two friends who live in Minneapolis who have been affected by the turmoil and trouble in that city.

Отже, будь ласка, продовжуйте молитися за милосердя Господа над нашою країною та над багатьма американцями, які протестують і роблять усе можливе, щоб відвернути зло та несправедливість від нашої землі.

One of my friends, who is much younger than me and who I have known since he was in high school here, is highly placed in the Minneapolis school system. He is black, in an interracial marriage with three young children, and is he gentle and kind, a loving husband and loving father to his three children, and a man of peace and nonviolence, but he will also not back down in advocating for and protecting those students and schools under his care. He says he is not afraid of ICE, and I know he isn’t, but I am afraid for him.

У мене є двоє друзів, які живуть у Мінеаполісі і постраждали від заворушень та проблем у цьому місті. Один із моїх друзів, який значно молодший за мене і якого я знаю ще зі шкільних років, займає високе положення у шкільній системі Мінеаполіса. Він чорний, у міжрасовому шлюбі, має трьох маленьких дітей, є лагідним і добрим, люблячим чоловіком і люблячим батьком своїх трьох дітей, людиною миру та ненасильства, але він також не відступить, відстоюючи права та захищаючи тих учнів і школи, що перебувають під його опікою. Він каже, що не боїться ICE, і я знаю, що він не боїться, але я хвилююся за нього.

So please pray for wisdom for him and that the Lord’s hand will be upon him to protect him and his family, and all the students and schools under his care. His name is… Our relationship is akin of a father/mentor towards a son.

Тому, будь ласка, моліться за його мудрість і щоб рука Господа була над ним, щоб захищати його та його родину, а також усіх студентів і школи, під його опікою. Його звати… Наші стосунки схожі на стосунки батька/наставника з сином.

And because of the Lord’s grace upon me in the midst of everything that is going on here, the Lord has given me many opportunities to pray for many of the children and students that I see and encounter while I’m walking, or shopping in the market, or driving somewhere.  Through this, He has blessed me with a great deep and quiet and reflective joy, knowing that He has brought these children and students across my path for prayer, so that I may pray for those naturally under His care, so that through my praise of prayer for them – a good work He has prepared for me beforehand – they and I will be blessed because He has promised to hear my voice and supplications and to answer my prayers – the prayers He Himself has generated within me.

І через благодать Господа на мені посеред всього, що тут відбувається, Господь дав мені багато можливостей молитися за багатьох дітей і студентів, яких я бачу і зустрічаю, коли йду пішки, або роблю покупки на ринку, або десь їду.Через це Він благословив мене великою глибокою, спокійною та роздумливою радістю, знаючи, що Він привів цих дітей та студентів на моєму шляху для молитви, щоб я міг молитися за тих, хто природно знаходиться під Його опікою, щоб через моє поклоніння молитвою за них — добре діло, яке Він підготував для мене заздалегідь — вони і я були благословенні, бо Він обіцяв почути мій голос і прохання та відповісти на мої молитви — молитви, які Він Сам породив у мені.

In the midst of all this national turmoil and chaos and even now violence and increasing fears, I am finding a quiet, deeply settled, and comforting joy in the presence of the Lord, knowing that the Creator God of the universe desires, and hears, and answers my prayers. And the Lord is continually bringing me closer to Him in a deepening trust, and since we are only able to truly love who we trust, He is increasing my experiential knowledge and love of Him and blessing me even further with a deepening love of neighbor.

Посеред усього цього національного безладу, хаосу і навіть сьогоднішнього насильства та зростаючих страхів, я знаходжу тиху, глибоко закорінену та заспокійливу радість у присутності Господа, знаючи, що Творець Бога Всесвіту бажає, чує та відповідає на мої молитви.І Господь постійно приводить мене ближче до Себе у зростаючій довірі, і оскільки ми можемо по-справжньому любити лише тих, кому довіряємо, Він збільшує моє досвідне пізнання та любов до Нього і ще більше благословляє мене глибшою любов’ю до ближнього.

Maxim, as I was finishing this letter, I again listened to the song you sent me on November 14, 2023, a few years after the war started, “How Long Oh Lord, How Long”.  In your letter you wrote, “I don’t know your musical preferences, but I really like this song. She lifts me up.  Sometimes I cry when I listen to her.” I listened to it again tonight because it expresses your heart and soul as a dear friend, and that comforts and encourages me, as did the few times we have been able to see each other since this terrible and evil war started. 

Максиме, коли я закінчував цей лист, я знову послухав пісню, яку ти надіслав мені 14 листопада 2023 року, через кілька років після початку війни, «How Long Oh Lord, How Long». У твоєму листі ти написав: «Я не знаю твоїх музичних вподобань, але мені дуже подобається ця пісня. Вона мене піднімає. Іноді я плачу, коли її слухаю». Я знову слухав її сьогодні ввечері, тому що вона виражає твоє серце і душу як дорогого друга, і це мене втішає та підтримує, як і ті кілька разів, коли ми змогли побачитися з тих пір, як ця жахлива та зла війна почалася.

I didn’t cry, but I just deeply sighed knowing how much you and Alena and your family and all my friends in Ukraine have suffered under the evil of this war thrust upon you.  So, I resolved to again pick up my pen and write, to constantly bring all of Ukraine before the Lord in prayer, and to make my signs and protest for you and Ukraine, and for Minneapolis, and for the future of my ten grandchildren and our one great-grandchild.

Я не плакав, але глибоко зітхнув, розуміючи, скільки ти, Алена, твоя родина та всі мої друзі в Україні страждали через зло цієї війни, нав’язаної вам.Отже, я вирішив знову взяти до рук ручку і писати, постійно ставити всю Україну перед Господом у молитві, творити свої знаки та протести за вас і за Україну, за Міннеаполіс і за майбутнє моїх десяти онуків та нашого одного правнука.

I continue to pray for you and all Ukrainians and for Ukraine as a whole.

Я продовжую молитися за вас та всіх українців і за Україну загалом.

Chris

***

RESOURCE SECTION – РОЗДІЛ РЕСУРСІВ

***

LINKS TO SPECIFIC INTERNAL SUBCATEGORIES IN WEBSITE – ПОСИЛАННЯ НА КОНКРЕТНІ ВНУТРІШНІ ПІДКАТЕГОРІЇ НА САЙТІ

To View all Postings on Ukraine – Friends, the War, & Hope, Please Use the Link Below

Щоб переглянути всі дописи про України – Друзі, Війну та Надію, будь ласка, використовуйте посилання нижче

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees

To View all posts in the Thoughts & Notes on Current Issues, History, Church, Politics & Anything & Everything Pertaining to Them All, please use the link below.

Щоб переглянути всі дописи в розділі ‘Думки та нотатки щодо поточних проблем, історії, церкви, політики та всього, що з цим пов’язано‘, будь ласка, використовуйте наведене нижче посилання.

Thoughts & Notes on Current Issues, History, Church, Politics & Anything & Every Pertaining to Them All – Writing In The Shade Of Trees

***