***

Me: It bothers me that I live here in peace, when you are in constant danger and turmoil & Alena: We are currently in a tent camp in the Western part of our country. But Oleksii stayed in Kyiv. Pray for all of us.

Я: Мене турбує, що я живу тут у спокої, коли ви в постійній небезпеці та біді & Алєна: Ми наразі в наметовому таборі на заході нашої країни. Але Олексій залишився в Києві. Моліться за нас усіх.

***

Introduction – Вступ

This post is composed of a message to Maxim and Elena in Ukraine I sent late Saturday night, Los Angeles time, on July 12, and a message I received back from Alena mid-morning LA time, on Sunday, July 13. Kyiv is ten hours ahead of LA time.

Цей пост складається з повідомлення Максиму та Олені в Україні, яке я надіслав пізно в суботу ввечері, за часом Лос-Анджелеса, 12 липня, та повідомлення, яке я отримав від Альони в середині ранку за часом Лос-Анджелеса, у неділю, 13 липня. Київ випереджає час Лос-Анджелеса на десять годин.

And the most important and heart rendering part of Alena’s short message – and of this post – is that she and Maxim are now in a tent camp in the relative safety of the countryside, but that their son, Oleksii (Alexei) stayed behind in Kyiv, perhaps continuing to work.

І найважливіша та найзворушливіша частина короткого повідомлення Альони – і цього поста – це те, що вона та Максим зараз у палатковому таборі в відносній безпеці на селі, але їхній син Олексій (Олексій) залишився в Києві, можливо, продовжуючи працювати.

I also included photos from an AP news report, which illustrates the effects of the increased destructive missile and drone attacks upon Kyiv. The photos and the news article and videos of this AP report show the effects of the bombardment upon the lives of the ordinary people of Kyiv – men and women of all ages, couples, families, and children, and three of their cats.

Я також включив фотографії з репортажу AP, який ілюструє наслідки збільшених руйнівних ракетних та дронових атак на Київ. Фотографії, новинна стаття та відео з цього репортажу AP показують наслідки бомбардувань для звичайних людей Києва — чоловіків і жінок різного віку, пар, сімей і дітей, а також троїх їхніх котів.

I have added a link to the AP news article and videos at the bottom of this post.

Я додав посилання на статтю та відео новин AP внизу цього посту.

***

Sent: Saturday, July 12, 2025 at 11:40:35 PM PDT

Maxim, Alena, Максим, Алена,

This is just a quick message to you to let you know that I have been praying for all of you and Ukraine as a whole, daily, many times during the day.

Це лише швидке повідомлення, щоб повідомити вас, що я щодня багато разів підношу молитви за всіх вас та Україну в цілому.

I know of the horrible attacks with drones and missiles, especially on Kyiv, and I constantly ask for mercy for all of you and for Ukraine, and that the Lord will end the evil plans of all the evil men against Ukraine.

Я знаю про жахливі атаки дронами та ракетами, особливо на Київ, і я постійно прошу милосердя для всіх вас і для України, і щоб Господь поклав край злим планам усіх злих людей проти України.

It bothers me that I live here in peace, when you are in constant danger and turmoil. But my heart is always attuned to Ukraine, and all of you.

Мене непокоїть, що я живу тут у мирі, коли ви постійно в небезпеці та тривозі. Але моє серце завжди налаштоване на Україну і на всіх вас.

May the Lord bless, protect and keep you all.

Нехай Господь благословить, захистить і зберігатиме вас усіх.

Chris Кріс

***

***

From: Алена <>

To: Chris Orozco <>

нд, 13 лип. 2025 р. о 09:36 Chris Orozco < > пише:

Subject: Re: Praying for you

Щиро дякую за підтримку!!!

Thank you sincerely for your support!!!

Ми зараз в наметовому таборі в Західній частині нашої країни. Але Олексій залишився в Києві. Моліться за нас всіх.

We are currently in a tent camp in the Western part of our country. But Oleksii stayed in Kyiv. Pray for all of us.

***

***

Postscript

The main focus – and concern and grief – of this post is the fact that Maxim and Alena, and perhaps others that I know in Kyiv, have had to escape to a tent camp in the countryside for safety and the preservation of life because of the intensity of the missile and drone strikes against the civilian population by the Russian military, now desperate to gain any advantage against Ukraine in a war now in its fourth year, a war that Ukraine did not initiate. This war is also a great continuing war crime against the Ukrainian people, initiated, abetted, and prolonged by cruel and evil hateful men interested only in their own personal gain and “glory”.

Головна увага – і турбота, і смуток – цього допису полягає в тому, що Максим і Алена, а можливо, й інші, кого я знаю в Києві, змушені були втікати в наметове табір у селі для безпеки та збереження життя через інтенсивність ракетних та дронових атак на цивільне населення з боку російської армії, яка тепер відчайдушно прагне здобути будь-яку перевагу над Україною у війні, що триває вже четвертий рік, війні, яку Україна не розпочала. Ця війна також є великим триваючим військовим злочином проти українського народу, ініційована, заохочена та тривала жорстокими та злими ненависними чоловіками, зацікавленими лише у своїй особистій вигоді та «славі».

As a writer – especially with this war and the effects this evil has had upon my friends and their families and upon the Ukrainians as a nation – I instinctively gravitate towards photos with people, and children, and displays of relationships. And I picked the two photos I interspersed within the text of this post, because within one I saw my two oldest grandsons, the oldest in the chinstrap of black stubble with his fiancée resting against his thigh, the younger grandson in the sweetness of the scene, his contentment to be with the young woman he loves because she brings the best of him to the surface, and because of his tender heart to animals, especially cats and bunnies.

Як письменник – особливо в умовах цієї війни та впливу, який це зло мало на моїх друзів і їхні родини, а також на українців як націю – я інстинктивно тяжію до фотографій з людьми, дітьми та виразами стосунків. Я вибрав дві фотографії, які вставив у текст цього посту, бо на одній з них я побачив своїх двох старших онуків, старшого з них з чорній щетині з його нареченою, яка спочивала на його стегні, молодшого онука у ніжності сцени, його задоволення бути поруч з молодою жінкою, яку він любить, оскільки вона виводить на поверхню найкраще в ньому, і через його ніжне ставлення до тварин, особливо до котів і кроликів.

In the second photo of the sleeping man and the two young children, I see and experience the emotions of seeing a set of my young grandchildren, a boy and a girl, sleeping safely in the subway, because their father brought them underground to be safe for the night, because he wanted his children with him, resting, sleeping comfortably, the boy and girl together within arms’ reach, while above, a war, vicious and cruel, rages on with havoc and destruction from the sky. But here they sleep at peace, at least for a time, settled in hope of life and safety within their father’s reach, the girl’s arm around her brother.

На другому фото сплячого чоловіка та двох молодих дітей я бачу і відчуваю емоції, як ніби дивлюся на групу своїх молодих онуків, хлопчика і дівчинку, які безпечно сплять у метро, бо їх батько привів їх під землю, щоб вони були в безпеці на ніч, адже він хотів, щоб його діти були з ним, відпочивали, спали комфортно, хлопчик і дівчинка разом в межах досяжності, в той час як зверху триває війна, жорстока і безжальна, яка несет руйнування з неба. Але тут вони сплять у спокої, принаймні на деякий час, сподіваючись на життя і безпеку в межах досяжності свого батька, рука дівчинки обіймає її брата.

And I urge all my readers to use the link below to read more information and view more photos of the death and destruction raining down on Kyiv. For in them, there may be others that you may recognize. And in viewing the photos with an open heart, you may have the opportunity and ability to learn and understand compassion, kindness, and concern towards others. For soon we may see some of those we recognize, as neighbors and kin and loved ones. For never should we look upon others and not see ourselves, and never should we look upon others without seeing the image and likeness of God within them.

І я закликаю всіх своїх читачів скористатися посиланням нижче, щоб прочитати більше інформації та переглянути більше фотографій смерті та руйнувань, що обрушуються на Київ. Адже серед них можуть бути інші, кого ви можете впізнати. І дивлячись на фотографії з відкритим серцем, ви можете мати можливість і здатність вчитися та розуміти співчуття, доброту та турботу до інших. Адже незабаром ми можемо побачити деяких із тих, кого ми впізнаємо, як сусідів, родичів та близьких. Адже ніколи не слід дивитися на інших і не бачити в собі, і ніколи не слід дивитися на інших, не бачачи образу і подоби Бога в них.

And, also in the photos, there are two other cats to see.

А також на фотографіях є ще дві коти.

***

Coming Attractions – Actually Coming Posts

Найближчі анонси – справжні публікації

A look at the requirements for another Holocaust and the book burning that is already upon us.

Погляд на вимоги для іншого Голокосту та спалення книг, яке вже настало.

***

To view the AP news article on the destructive missile and drone attacks upon Kyiv, please use the link below

Щоб переглянути статтю новин AP про руйнівні ракетні та дронні атаки на Київ, будь ласка, скористайтеся посиланням нижче.

Russia blasts Kyiv with another missile and drone barrage, killing at least 2

***

LINKS TO SPECIFIC INTERNAL SUBCATEGORIES IN WEBSITE – Посилання на конкретні внутрішні підрозділи на вебсайті

To View all Postings on Ukraine – Friends, the War, & Hope, Please Use the Link Below

Щоб переглянути всі дописи про України – Друзі, Війну та Надію, будь ласка, використовуйте посилання нижче

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees

***